Міністерство освіти України Національний університет
“Львівська політехніка”
Практичне тестування
з курсу: «Психологія»
Локус контролю особистості
Львів-2008р.
Мета роботи: ознайомити з ватними теоретичними положеннями про локус контролю та його типи, визначити власний рівень суб'єктивного контролю. в результаті виконання роботи необхідно засвоїти зміст наступних термінів: екстернальність, інтернальність, а також вміти пояснити взаємозв'язки між ними. ЦІ знання необхідні для управління поведінкою.
Теоретичні положення
Одна з найважливіших характеристик особистості ступінь незалежності, самостійності і активності людини в досягненні своїх цілей, розвиток особистої відповідальності за події, що відбуваються з нею. Вперше методи дослідження цієї характеристики розроблені в 60-х роках XX ст. в США. Найвідомішою є шкала локуса контролю Дтуліана Роттера (Julian Roller). Ця шкала заснована на положеннях: люди розрізняються між собою по тому, де вони локалізують контроль над значущими для себе подіями. Можливі два тили локуса контролю1: екстернальний (зовнішній) та інтернальний (внутрішній) і відповідно два типи людей:
Екстернали - коли людина вважає, що події, що відбуваються з нею, е результатом зовнішніх сил, випадку, обставин, інших людей.
Інтернали - коли людина інтерпретує значущі події як результат власних зусиль.
Інтернали вважають, що більшість важливих подій їх життя була результатом їх власних дій, і відчувають свою власну відповідальність за ці події і за те, як складається їх життя а цілому. Вони вважають, що добилися самі всього хорошого, що було і є в їх житті, і що вони здатні успішно досягати своїх цілей в майбутньому. Але вени беруть на себе відповідальність за всі негативні події, схильні звинувачувати себе в невдачах, неприємностях, стражданнях. Такі люди рахують свої дії важливим, чинником в організації власного виробництва, у стосунках, що складаються, в колективі, в своїх просуваннях. Інтернал вважає себе відповідальним за події сімейного життя, в сімейних проблемах звинувачує не партнера, а перш за все самого себе, прагне змінити себе. Така людина рахує себе в силах контролювати свої неформальні стосунки з іншими людьми, викликати до себе пошану, симпатію, активно формувати своє коло спілкування. Інтернал вважає себе багато в чому відповідальним і за своє здоров'я. В хворобі звинувачує самого себе і вважає, що одужання багато в чому залежить від його дій, а не від лікарів. Таким чином, інтерналу властиві активна життєва позиція, незалежність і відповідальність за себе.
Екстернали, навпаки, частіше пасивні, песимістичні, відчувають, що від них нічого не залежить, все залежить від обставин, а вони - пішаки в цьому житті, і навіть свої успіхи, досягнення і радощі приписують зовнішнім обставинам, везінню, щасливій долі або допомозі інших людей.
Людина типу інтернал частіше в житті переможець, екстернал - переможений, у них різні життєві сценарії, різне ставлення до себе і до інших людей.
Методика виконання роботи
В роботі використано модифікований варіант опитувальника американського психолога Дж. Роттера. Опитувальник складається1 з 44-х тверджень, на які потрібно дати відповіді так чи ні. Для цього відповіді слід заносити у таблицю 13.1, використовуючи відповідно знаки + чи -.
1. Просування по службі (кар'єра) більше залежить від вдалого збігу обставин, ніж від здібностей і зусиль людини.
2. 2. Більшість розлучень відбувається тому, що люди не бажають пристосовуватись один до одного.
3. Хвороба - справа випадку. Якщо повинен захворіти, то захворієш.
4. Люди бувають самотніми тому, що самі не проявляють зацікавленості та дружнього ставлення до оточуючих.
5. Здійснення моїх бажань частіше залежить від везіння.
6. Не варто витрачати зусилля, щоб викликати прихильність або симпатію інших людей.
7. Зовнішні обставини (батьки чи добробут) впливають на щастя шлюбі не менше, ніж стосунки подружжя.
8. Я здебільшого відчуваю, що мало впливаю на те, що зі мною відбувається.
9. Керівництво є більш ефективним, якщо повн...